Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

20.08.2019 17:47

Держкіно під керівництвом Пилипа Іллєнка завершило виробництво 164 фільмів. Чому він пішов?

Ірина Штогрін, «Свобода»

За час, коли Державним агентством із питань кіно керував Пилип Іллєнко, було завершено виробництво 164 фільмів. Такого у незалежній Україні ще не було. Чому ж Іллєнко подав заяву про складання своїх повноважень? І чого очікують від нового керівництва режисери, актори та глядачі?

У дуже важкий для України час – у липні 2014 року – уряд Арсенія Яценюка затвердив положення про Державне агенство із питань кіно. Вже на початку серпня його очолив Пилип Іллєнко, режисер, представник відомої української кінематографічної династії.

За наступні 5 років, в умовах протидії агресії і загрозі суверенітету, коли левова частка бюджету країни ішла на розбудову армії, Держагентству з питань кіно вдалося фактично перезапустити кіноіндустрію.

«Відродження українського кіно», «народження нового українського кіно», «друге народження українського кіно» – так характеризують актори, режисери та глядачі цей період.

Щоб перевірити це – Радіо Свобода проаналізувало звіти Держкіно за період після 2013 року:

2014 рік

Завершено виробництво 23 фільмів.

2015 рік

Розпочато виробництво 42 нових фільмів, серед них 12 повнометражних ігрових, в тому числі 2 дитячих. Завершено виробництво 4 ігрових (серед них 1 короткометражний) фільмів, 2 анімаційних та 2 документальних фільмів. Відновлено виробництво 8 повнометражних ігрових фільмів та 1 документального фільму. Підтримано проведення 25 заходів (фестивалів) в рамках популяризації українського кіно в Україні та за кордоном Підтримано прем’єрні покази та вихід у прокат 9 національних фільмів.

2016 рік

Завершено виробництво 35 фільмів: 4 ігрових повнометражних; 1 ігрового короткометражного; 4 короткометражних дебютних; 1 повнометражного анімаційного; 8 короткометражних анімаційних; 17 документальних. Підтримано проведення 54 кінозаходів, зокрема і за кордоном.

2017 рік

Завершено виробництво 47 фільмів. Підтримано проведення 75 кінозаходів. Проведено дні (тижні) українського кіно в європейських містах, зокрема: Брюсселі, Ризі, Гельсінкі, Римі, Страсбурзі, Празі, Софії, Тбілісі, а також у містах Лівану та Канади. Підтримано прем’єрні покази та вихід у прокат 14 національних фільмів: «Рідні», «Рівень чорного», Jamala UA, «Чужа молитва», «Час Хризантем», «Воїни духу», «Червоний», «Ізі», «Припутні», «Сторожова Застава», «Стрімголов», «Будинок «Слово», «Межа», «Кіборги»Завершено виробництво 48 фільмів. Із них – 26 повнометражних ігрових, 14 – неігрових, 4 анімаційних і 4 ігрових дебютних короткометражних фільми.

Ще 65 фільмів перебувають у процесі виробництва.

Це хоч і основні, але далеко не усі показники і напрямки роботи Державного агенства з питань кіно. Загалом Держкіно охопило увесь процес – від конкурсу сценаріїв до прокату та представлення фільмів на українських та міжнародних фестивалях.?

Як Іллєнко оцінює роботу Держкіно та пояснює своє звільнення?

19 серпня Пилип Іллєнко у відеозверненні на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» повідомив, що написав заяву і пояснив це небажанням боротися за посаду. Я не хочу перетворювати боротьбу за це крісло у трилер із елементами складного постановочного екшену. Це точно не принесе користі індустрії. Тому сьогодні я написав прем’єр-міністру України заяву про звільнення за власним бажанням. Це дозволить вже очевидно новому уряду найближчим часом провести відкритий конкурс і призначити нового керівника галузі», – сказав Іллєнко.

Деякі експерти кажуть, що відставка Іллєнка при уряді, який сформує однопартійна більшість президентської партії «Слуга народу», все одно була б неминучою. Зокрема, і через участь Держкіно у забороні серіалу «Свати», випущений студією «Квартал 95».

Сам Іллєнко поки це не коментував, але сказав, що вважає свою місію виконаною.

«Все має свій початок і своє завершення. Я завжди ставився до посади як до інструменту досягнення своєї мети, навіть не мети – мрії, мрії про відродження українського кіно. Але будь-який інструмент потрібний для певної роботи у певний момент.

Моя мрія здійснилася! І я вважаю, що мета була досягнута і моя місія на посаді голови Державного агентства України з питань кіно – завершена», – сказав Іллєнко.

Він високо оцінив роботу колективу Державного агенства з питань кіно і подякував усім.

«Це були фантастичні, драматичні, складні і цікаві 5 років боротьби і перемог. Я дякую колективу Держкіно, колегам і друзям, які були поруч. Ми з вами пройшли карколомний шлях від повного колапсу кіноіндустрії у 2014 році до найкращих показників розвитку галузі з початку незалежності – сьогодні. Я пишаюся нашими результатами», – наголосив Пилип Іллєнко.

Звертаючись до того, хто прийде після нього працювати на посаду голови Держкіно – Іллєнко сказав: «У сьогоднішній Україні керівна посада на держслужбі – це швидше прокляття, аніж винагорода. Тому своєму наступнику чи наступниці я хочу побажати мудрості. Сподіваюся, що ви збережете наші досягнення і продовжите розпочате».

Пилип Іллєнко сказав, що і надалі працюватиме у кіно і для розвитку українського кіно.?

Що думають про роботу Іллєнка режисери, актори і глядачі?

Жанна Макименко-Довгич, режисерка:

«Головне, що встиг Пилип Іллєнко, то це запустив прозору систему пітчингів – відкритих конкурсів на фінансування. Уже далі до цього підтяглися Мінкультури з одноразовим конкурсом патріотичного кіно і далі Український культурний фонд (УКФ). Ми знаємо, скільки грошей виділяється і що на них знімається. Це дозволило фахівцям лишатися в індустрії. За цей час Україна заявила про себе як кінематографічна держава і представила свої фільми на фестивалях класу «А». Фактично, за цей час були створені умови, щоб український кінематограф став на індустрійні рейки.

Ірина Правило, режисерка:

«Українське кіно живе, сьогодні з цим мало хто посперечається. Сучасне українське кіно лише формується, але кількість вже переростає у якість. За останні роки почали відбуватися процеси, які дали надію багатьом кінематографістам, що є для чого і є для кого працювати в цій країні. Відкриті пітчинги Держкіно, нові програми УКФ – все це доказ того, що інституції культурних та креативних індустрій невід'ємна складова розвитку культури загалом та національного кіно зокрема. Сьогодні залишається надіятися, що динаміка цих процесів не уповільниться, а буде наростати. Саме таким має бути запит суспільства».

Кирило Недря, оборонець Донецького аеропорту, один із консультантів фільму «Кіборги»:

«Як споживач кінопродукції, як глядач, я можу однозначно сказати, що україномовного, «україноорієнтовного» та «україностверджуючого» кіно стало значно більше. Що особливо тішить, так це те, що стало значно більше повнометражних фільмів, які пішли у прокат.

Як на мене, то взагалі почав з’являтися смак та мода на українське кіно. Наше кіно вийшло за межі другорядного. Окрім того, українське кіно стало цікавим і за межами України. І для західних глядачів, і західні інвестори, західні продюсери, західні прокатники почали проявляти інтерес до українського кіно».

Олександр Лаптій, актор, викладач:

«За період каденції Пилипа Іллєнка український кінематограф набув другого народження. Тож, не хотілося б, щоб українське кіно збавило оберти, особливо, в напрямку інтеграції у європейський та американський кінопростір».




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com